Хмельницкие
Представители
- Владислав Хмельницкий (1550) — отец Венжика Хмельницкого
- Венжик Хмельницкий (Венцеслав) (? — 1569) — военный казацкий деятель XVI века, казацкий полковник, низовой гетман (1534—1569). Дед Богдана.
- Михаил Хмельницкий (? — 1620) — шляхтич, чигиринский подстароста.
- Богдан Хмельницкий (? — 1657) — гетман Войска Запорожского, предводитель восстания Хмельницкого.
- Тимофей Хмельницкий (1635[3] — 1653)
- Иван
- Богдан
- Юрий Хмельницкий (1641[3] — 1685) — четырёхкратный гетман Войска Запорожского. В письмах казацкой старшине 1678 подписывался следующим титулом: «Юрий Гедеон Венжик Хмельницкий, князь Сарматии, Малой России и Украины, вождь войск запорожских».[3] В письмах подписывался: «Георгий Гедеон князь»;[3] нобилитован на сейме 1659 года в связи с тем, что его отец потерял шляхетство из-за организации восстания . Получил во владение Гадяч и Миргород с окрестностями[2] . Использовал герб Масальский[2] .
- Екатерина Хмельницкая (Елена) — жена Даниила Выговского (1 мая 1661[3]), брата Ивана Выговского; жена Павла Тетери (2 мая 1661[3])
- Елена Хмельницкая, другое имя Стефанида — жена Ивана Нечая (1661).
- Тимофей Хмельницкий (1635[3] — 1653)
- Ян (Иван) Михайлович Хмельницкий[4]
- Яненко-Хмельницкая Елена Ивановна (? — до 1671) — вторая жена Григория Дорошенко[5].
- Павел Иванович Хмельницкий — полковник киевский; нобилитован на сейме 1661 года; получил во владение Бобровницу, Бугаевку и Борки в Киевском воеводстве[3], упоминается в письме Юрия Хмельницкого под 1678 годом.
- Ефросинья Павловна Яненко-Хмельницкая (? — 1684) — вторая жена гетмана Петра Дорошенко[6].
- Иван Павлович Яненко-Хмельницкий (? — 1679) — казацкий полковник, соратник гетмана Юрия Хмельницкого[7] .
- Яненко-Хмельницкий Иван Иванович[4].
- Богдан Хмельницкий (? — 1657) — гетман Войска Запорожского, предводитель восстания Хмельницкого.
- Варвара — жена Валента Дубровского[8]
Герб
Герб Хмельницких по гербовникам Несецкого (1715—1724 изданный во Львове) и Бобровича (1835) — герб Масальский. В своих письмах 1648 года Хмельницкий подписывался как Зиновий Богдан Хмельницкий.
Примечания
- (польск.) Boniecki, Adam. Herbarz polski. — Warszawa, 1901. — Т.3. — S. 7.
- (польск.) Herbarz polski Kaspra Niesieckiego powiększony dodatkami z późniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych i wydany przez Jana Nep. Bobrowicza: T. 3. — Lipsk: Breitkopf i Haertel, 1839. — Chmielnicki h. Massalski. — S. 41.
- (польск.) Boniecki, Adam. Herbarz polski. — Warszawa, 1901. — Т.3. — S. 8.
- Мицик Ю. Павло Яненко-Хмельницький — полководець і дипломат // Юрій Мицик. Полководці Війська Запорізького: Історичні портрети Редкол: В.Смолій (відп.ред) та ін. — Київ.: Вид.дім «KM Academia», 1998 — Кн.1.
- Кривошея В. В. Козацька старшина Гетьманщини. Чигиринський полк // Гілея: науковий вісник: Збірник наукових праць, вип. 35. — К.: Всеукраїнська громадська організація Українська академія наук, 2010. — с. 12.
- Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини. — К.: ІПіЕНД імені І. Ф. Кураса НАН України, 2008. — с. 197.
- Кривошея В. В. Козацька старшина Гетьманщини. Чигиринський полк // Гілея: науковий вісник: Збірник наукових праць, вип. 35. — К.: Всеукраїнська громадська організація Українська академія наук, 2010. — с. 22.
- 310_Лютого З, 1589 р. / Листопада 16 Кременецький земський суд
Источники и литература
- (польск.) Boniecki, Adam. Herbarz polski. — Warszawa, 1901. — Chmielnicki. — Т.3. — S. 7-8.
- (польск.) Herbarz polski Kaspra Niesieckiego powiększony dodatkami z późniejszych autorów, rękopismów, dowodów urzędowych i wydany przez Jana Nep. Bobrowicza: T. 3. — Lipsk: Breitkopf i Haertel, 1839. — Chmielnicki h. Massalski. — S. 41.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.